Пошта як дзеркало влади.

Зараз буде життєва історія. Сьогоднішня.
На колочавській літшколі Антон Санченко згадав про книгу Владислава Івченка - ту саму, яку обалдєнно зробив Растворцев. І почувши про неї ще й від Антона - вирішив, що придбаю. 
І написав у фб Владиславу, ми домовилися, я надав адресу і Владислав сказав, що вишле післяплатою. 30 грн + поштові витрати.
Поштою я вже отримував книжки, свого часу купував довідник Всесвіту. Там тих поштових витрат було на 5 грн. 
Я погодився.
За пару днів Владислав написав мені, що разом з пересилкою то коштуватиме 46 грн.
Я знизав плечима, але погодився.
І от сьогодні, нарешті, сходив на пошту забрав замовлене. Мені не можна матюкатися, але.

Щоб забрати книгу вартістю 30 грн я заплатив пошті 62 грн 16 коп.

Я заплатив. І взяв чек - довідатися, за що ж такі гроші. Отже:

30 грн - оплата авторові за книгу.
16 грн - пересилання книги (менше 500 г вагою!!! Це товста бандероль.) аж із Сум.
5 грн - плата пошті за те, що вона віддасть авторові його 30 грн.
11 грн 16 коп - плата пошті за зберігання (!!!) бандеролі з 13 по 21 вересня. Тобто за 8 днів зберігання я заплатив 35% вартости бандеролі. Такі ставки навіть найпаскуднішим ломбардам не снилися.

Ще раз: за те, щоб забрати книгу вартістю 30 грн я заплатив 32.16.

Маленьке зауваження: бандероль розкривалася. Як завше, зазначено "надійшло в пошкодженому вигляді". Сервіс, фіґлі.

Коротше, послугами нашої пошти я більше ніколи не користуватимуся. Благо, є альтернативи.

При тому всьому, почав читати - і не шкодую, що придбав. На папері Івченко ще кращий, ніж з екрану.