Форум, політ у вільному падінні

Шо сказати. "Я знайшов помилку у програмі Форуму" - це мем. Спасибі загальній інтернетизації, щоб звірятися з тим, що на сайті, час часто переплутаний, найбільш зручно - дзвонити тому, хто має бути на акції і перепитувати, чи справді він там буде на ту годину. А може бути инакше. Приміром, акції в якомусь банківському дворику на 8:30 є, але ні людей, ні літераторів на них нема. Чого б це, питається, в такий зручний час і такому намоленому місці.
Загалом людей чимало, книжок анітрохи не менше, криза відчувається, коли питаєш про ціни.
Знайшов моду видавництв друкувати книги на кольоровому принтері і продавати як повноцінний офсет. Замість того, щоб займатися витворами мистецтва, які також є книгами, видавці продукують ще гірший шлак.
На "Книзі Форуму" знайшов - серед 400 поданих книжок - аж одну, котрабула не абабівська і засмакувала, з художньої точки, мені в усьому - Салернський кодекс здоров’я. А в абаби на Шевчуку на обкладинковій ілюстрації - джипеґівські артефакти, фотка з нету стягнута, дуже мене це подивувало. 

Серед цілком паперових та авдіокнижок є станд Покетбуку - що досить постмодерно, нмд.
Іноземних авторів багато, але мені щось видалося, що якщо вони не Каталонці, то задоволення від процесу не отримують. Ерленд Лу схожий на великого антроподібного робота, який слухняно всміхається, стає, де йому скажуть і робить те, що просять. Може це враження здалеку, особливої інтенції знайомитися не мав. Натомість по-людськи напилися з Йоанною Лєх та її чоловіком, бухий я цілком пристойно вплітаю полські слова в український суржик.
Тут жалілися на те, що мало блоґ оновлюю, то я зара переважно на фейсбуці, з мобільного не дуже попишеш. Вайфай подекуди є, подекуди є, але мобіло не зчитує, зокрема на Потоцьких, тож фото скидаю при нагоді. Ну і щоб не бути голослівним, ставлю шикарне фото капосного критика Володарського:

гадаю, це є головний вираз обличчя цьогорічного Форуму.