Сергій Якутович

"— Як на вас впливають ваші твори? Бо ж відомо: існує і зворотний зв’язок між митцем та його творивом...

— Скажу щиро: майже не переглядаю свої роботи. Зробив щось, витратив енергію — і далі. Я взагалі не дуже люблю свої твори. Може, хтось думає, що це таке собі кокетство, коли говорю так. А про вплив того, що малюю... В усе, що хочу зобразити, треба увійти, максимально вжитися. Коли це стосується, наприклад, письменника, того-таки Гоголя, — маю стати Гоголем, перевтілитися в нього. Відчути все зсередини. Ось працював над ілюстраціями до творів Ліни Костенко — треба було перевтілюватися в поетесу. А вона пише в поемі «Берестечко» про Хмельницького — очевидно, так само перевтілювалася в нього. А я... це вже подвійна якась метаморфоза... Без цього у мене нічого не вийде, ніякого творчого процесу.

 Якось мене запитали: «А коли над Шекспіром працюєте — ким хочете бути, яким героєм?» Відповідаю: «Шекспіром». У відповідь: «От нахаба!» Мені зрозуміло, чому так має бути: письменник творить світ словами, а я — образами. Мені важливо не ілюструвати письменника, а виразити його засобами, які має саме художник. Я свідок, як мій батько десятиріччям працював над одним твором. І врешті-решт знаходив те, що відповідало його внутрішньому баченню і відчуттю. Через те його роботи — бездоганні. Тепер же в нас якось дуже легковажно ставляться до творчого процесу, до мистецтва. А ось до свого місця в мистецькій ієрархії — надто вже серйозно."  звідси

* на стенді, здається, "Мистецтва" на Медвіні бачив його альбом. Ошатний, гарний, тоненький. 350 грн. Зароблю і візьму.