Любко Дереш:

в мене дивні враження від цієї розмови. З одного боку оце:
"Кажуть, що ви вегетаріанець. Це правда?
На даний момент я їм м'ясо. Я довгий час був вегетаріанцем і можу сказати, що м'ясо - це отрута. Так чи інакше, сліди страху і смерті впечатуються в м'ясо. Це мертвячина і вона примножує мертвотне, коли її їсти. 
То навіщо їсте отруту? 
Отрути здатні лікувати. Треба знати, яка отрута потрібна. Якщо треба легкого, ясного стану - будь ласка, їж вегетаріанську їжу. Якщо потрібні внутрішні трансформації, руйнування - їж те що збуджує, те, що руйнує: м'ясо, гострі спеції. 
Взагалі, за деякими продуктами людина може сама себе діагностувати. Молоко, топлене масло, такі спеції, як кардамон, фенхель, мускатний горіх - якраз такі продукти. Якщо їх запах разить, значить, наявні розлади."  звідси

- тобто шиза така легка; а з иншого - оце:
"Якщо формулювати, якої літератури треба, то треба знати, якої літератури бракує.
Не заповнена ніша книжок про майбутнє України та українців. Немає моделювання, немає прогнозування - соціального, культурного, наукового. 
Немає пафосу нової людини, котра б сказала: "Я - король, і не гребе".

- і тут він безперечно правий.