Black Swan

Направду, фільм розкішний. Розумієш це не відразу, режисер наче заводить у плутаний театральний коридор - там кімнатку відкрив, там - тільки прочинив двері, камера зазирнула і пішла далі... Сюжетно все наче прочитується з перших кадрів, але раз-по-раз помиляєшся. І тільки наприкінці яскраво засяють софіти сцени - нам все прояснили.
Це фільм про... гм... силу мистецтва. Ну тобто, якщо спробувати простежити все до ідеї - то вона в цьому, нмд. Про мистецтво, як силу, пробачте за повторення. І силу багато в чому деструктивну.
Дуже дивний кастинґ. Несподівано вдалий. Портман так взагалі спокійно може претендувати на Оскара (але Рурку у "Рестлері" не дали, і тут, напевно, не дадуть). Кассель з його образом мачо - не в тему, але божевільний погляд робить свою справу. Решта - другорядні, хоча Райдер як колишня прима - цікаво.
Дуже класна музика. Тобто зрозуміло, що Чайковський, але поданий він по-новому, дякуємо Клінту Манселлу і качаємо савндтрек.
Потужна операторська робота - під час танцю камера мов сама танцює. Ефект присутности. 
Так що хто ще не встиг подивитися, і кому цікаві драми - раджу. Мене пройняло. Дивіться в ориґіналі / двуголоска.
А взагалі, найпершими мене пройняли постери. Дуже несподіваний підхід був обраний. І дуже адекватний.