Іра написала про наших видавців у Норвегії:

 "Насправді, можна було уникнути цього абсурду. Видавці могли б привезти в Норвегію не лише книжки, але й перекладені англійською короткі синопсиси та інформацію про відгуки в пресі. Це нескладно і недорого.
Так само до ініціативи регулярного надсилання українських видавничих новинок у Норвегію можна було б додати ще одну, набагато простішу. Чи складно запропонувати норвезьким видавцям підписатися на англомовну розсилку про нові книжки на українському ринку?
Якщо холоднокровно підбити підсумки, то крім розмов і передачі книжок, ця поїздка не принесла результатів. Жодне норвезьке видавництво не купило права на переклади українських письменників. Андрій Курков не рахується - його і так перекладали." звідси

* на всі ці закиди є одна проста відповідь - нащо конструктив, коли пропонують в Норвегію на халяву?