Людмила Таран розмовляє з директоркою в-ва "Основи":

"— Себто не переймається пошуком особистих і соціальних цінностей, живе, як заманеться?

— Саме так живе екстравагантний герой роману Керуака (а роман автобіографічний), мандруючи дорогами Америки у прагненні пригод, безкінечних розмов та божевілля від життя. Мабуть, досить — таки адекватний спосіб жити на повну в умовах країни, де панує хаос, а саме такою постає Америка зі сторінок книжки. Думаю, пані Людмило, вам як письменниці буде цікавим літературний прийом, так звана спонтанна проза. Назву запровадив той же Керуак після одержання листа від Ніла Кеседі. Лист складався з одного речення, яке розгорталося на сорока сторінках без жодного розділового знаку. Божевілля, чи на так? Такі от були хлопці. Основні засади «спонтанної прози» — звільни підсвідомість, не переривайся, не редагуй, підкоряйся лише внутрішньому ритму."  звідси

* (сміється сміхом Шелдона Купера)