Чорні археологи і білі нероби
5 Сер, 20:11
"Однак, на превеликий жаль, у 90-х роках минулого століття археологічні дослідження або припинилися, або суттєво згорнулися. Об’єктивною причиною був брак коштів для фінансування розкопок. Іншою, але вже суб’єктивною причиною була відмова ряду волинських археологів із боку Інституту археології Національної академії наук України у наданні «Відкритих листів», що дають право на розкопки, начебто з причини їхньої недостатньої кваліфікації. Цим кроком було загальмовано наукові дослідження в області. Натомість помітно активізували свою діяльність так звані чорні археологи, що привело до нищення багатьох пам’яток археології. Щоправда, не лише в нашому регіоні. Як зауважує, директор Інституту археології академік Петро Толочко, нині загалом в Україні легальна археологія досліджує в рік максимум 400, а чорна нищить близько 1000 пам’яток." звідси
* от поясніть мені, тупому і невдячному, з якого дива чорна археологія має зара переслідуватися? Що, білі археологи дуже активно працюють? Чи знайдене ними, білими, з'являється у нових музейних виставках? Та ні, яка б не була доля речі, нам, простим людям, її не бачити. То в чому різниця?
Я от вірю, що що б не було знайдено, якщо потрапить у руки закоханої в це людини, то так на краще. Я от українські книжки і бони збираю. І їм значно краще, ніж вони будуть покладені в запасники музею на бозна-скільки років. І вкрадені з метою продажу кому? Колекціонерам. Західним, бо ті платять більше.
А стосовно руйнації пам'яток, в мене підхід теж споживацький. Он скільки замків руйнуються, хоча цілком офіційно визнані пам'ятками. І нічо, всі мовчать. Ну з тих, хто має вплив.
Доки в нас не передова країна з потужним інститутом історичних розкопок, весь цей триндьож з боку офіційної археології видається образою на копачів, що вони знаходять, заробляють і дуже добре при цьому почуваються, тоді як аспірантики й професори смокчуть лапу. Dixi.
Tags:
Опублікувати в Твіттері
Коментарі
Не можу багато пояснити, бо мало спілкувалася з археологами, але — спілкувалася. Була на початку липня на розкопках трипільських Тальянків і черняхівських поховань. Археологи-науковці — не нероби. Вони якраз чорнороби. Вони працюють практично безкоштовно, і самі організовують музеї за свої гроші (музей трипільської культури в Леґедзиному)
, і якщо нема музеїв, значить, просто нема грошей у археологів-фанатиків. Просто їх майже немає, цих археологів, вони суто фізично не можуть зробити багато.Знахідки чорної археології мають значно менше шансів потрапити нам на очі, ніж вам здається. «Закохані люди» якраз ідуть учитися на археологів і намагаються щось робити легально. А чорна археологія якраз і є та крадіжка з метою продажу колекціонерам за кордон. Крім того, last not least, те, що викопали чорні археологи, не приносить ніякої користі науці: знахідки їхні йдуть по руках без точної інформації про місце та інші деталі знайдення. А як на мене, завдання археології — не виставити щось на огляд громади, а допомогти науці історії там, де їй найважче.
І суто суб’єктивно: мені археологи здалися прекрасними людьми, що фанатично займаються улюбленою справою і вболівають за неї, справжніми науковцями. Іншим людям там робити нічого, бо робота зовсім невигідна, навпаки. Ориґінал моїх вражень від них, якщо цікаво, тут (пп. «Археологія» і «Кіносеанс уночі в музеї»).
25 Липень 2009
1 день 2 години
О, дякую, за такий розлогий відгук. Спробую пояснити.
Колекціонери - не плюшкіни, не нагромаджувачі предметів своєї пристрасті, це люди, які дадуть фору багатьом дослідникам відносно того, де і коли і як, і чого. Най предмет не потрапить мені на очі, але перебуваючи в їх колекції він знаходитиметься у дбайливих руках. Натомість в наших умовах, коли нічого не фінансується, а коли фінансується, то за свій кошт, всі результати роботи білих, мгм, археологів йдуть прямісінько в запасники, де десятиліттями, якщо не більше, вкриваються пилом. В наших умовах все найцінніше, що в ці запасники трапляє, викрадається з метою продажу тим самим колекціонерам. В наших умовах завдання археології - накласти лапу, бо так визначено законом. І тільки.
Я вірю, що з часом можуть настати ідеяльні умови і в нашій країні правильні археологи рівними рядами йтимуть відкривати нам все нові й нові шари незнаного. Поки ж я не бачу різниці між ними і тими, хто на цьому заробляє.
Гм. Здоровий глузд каже, що ви теж маєте рацію. Давайте погодимося на тому, що бувають різні колекціонери й різні археологи. Бо я нізащо не повірю, що ті археологи, що я з ними розмовляла, мають на меті «накласти лапу» й бурчать на чорну археологію просто тому, що так велять закони їхньої касти. Надто вже багато невигод для них у тому, що вони роблять, а користь тільки одна — задоволення від улюбленого заняття. Мабуть, ті, хто найголосніше лає чорну археологію — ті, проти кого ви виступаєте — це «археологи», що сидять в кабінетах Інституту археології й пишуть. Ті ж, хто копає, є «закохані люди». І, може, різниці немає якраз між метою дій тих грамотних колекціонерів і цих археологів-науковців. Чорні ж археологи все-таки просто купці, що традиційно не бояться ставати проти закону. До речі, на користь цього свідчить те, що існує ще один музей трипільської культури, влаштований, здається, якраз на базі приватної колекції — теж власним коштом, тільки багатшої людини.
25 Липень 2009
1 день 2 години
так. У жж ця дискусія ґрунтовно підкріплена :)