Андрій Содомора:

"Ми втратили (майже втратили) нашу національну форму − дієслівний заклик, без якого жодна народна пісня не обходиться: «Працюймо», «веселімося», «заспіваймо», «роздуймо, браття, вогонь завзяття», «Кріпім, кріпім серця»… Тепер − «давайте» (як у російській, англійській, інших мовах). Втрачаємо ступенювання прикметників («більш», «найбільш» − уже норма!). Втрачаємо кличний відмінок, що передає особливу рису нашої ментальності, нашої душі: творить особливу синергетичну ауру при звертанні: «Земле моя…», «Україно моя…», «Бабусю рідненька…», «Ой, коню мій, коню…»" звідси

* от правий Бобирєв, треба антиків читати, а Содомора їх чудово перекладає.