Київ, 14-16 травня

здрастуйте, мене звати стронґовський і я хамло.
Ну ви ж не сумнівалися, що я то спеціяльно зробив? Були причини. До речі, щодо "Декамерона". В Києві бачив, нарешті, книгу наживо по 44 грн. Значно краще, ніж я боявся. Лак дійсно витягує. 
Гм, тепер щодо Києва. Я люблю людей (при всій своїй соціопатії). І побачити масу класних різнорідних осіб був дуже радий.
Клен з загорнутим в пакетик м'яким коньяком, Кармашка з гендмейдом (про це ще напишу) і фотоспалахом (чудо, куди ти зникла в неділю? Ні додзвонитися, ні віддати), Андрєй Васілєвскій в сонячних окулярах, авторитетний Олексій Цвєтков, Крюґер з борідкою, Селик з Еліною, Фінн з фотоапаратами, Саша Кабанов в думах і роздумах, Любка з хорошими текстами, Романенко з новими хорошими текстами, Татьяна Щєрбіна почута наживо, Зміцер Вішньов який лишився непочутим, але то його не обходило, Андрій Бондар схожий на молодого лева, Лазуткін, схожий на теперішнього Горобчука, Богдан Задура, схожий на свої фотографії, красивезний розумничок сестрічєґ, Стретович, молодий і розумний, Мітя Кузьмін - молодий і красивий... Ой, нєсть їм числа, хорошим і знайомим.
  Маю винести особливу подяку Маші Ґаліній та Аркадію Штипелям за те, що вони є і за знайомство з Танею, Мішею та, гг, maerddin (я ж обіцяв піар), Лєні і Міші - за прихисток, гостинність і терпіння, Данілі Давидову - за інтелект і українолюбство...
Певен, що не згадав масу народу, але я вас не забув :)
Коротше, чудово було в Києві. Хіба що повернувся і дізнався, що Dio помер...
Але то життя.
Про няшки ще напишу, тішуся, мов дитина.