Євген Пашковський:

"— Голод — підмога в осягненні небажання небажань; пеклобажань насамперед, Смиренність зовнішня не замінить цього. Показушний смиренник може кипіти безліччю нездійсненних кортячок, тоді як в стані, коли не хочеться й не бажати — всього предосить і аж занадто, в просвітленому блаженстві — в стані умиротворення найщасливіший з непомітного досі. В малій повноті небажань щастя пронизливіше, аніж в усьому, настягуваному роками, пережитому, зовні пам’ятному. Насправді, так пронизує надщастям Божественне благо, Божественності надсила — і світ і життя навколо оживає в благолюбові. В цьому і є приховане диво голоду: в окриленні над злом силою прийнятої Божественності. Той, хто не переживав одкровень надщастя, той по живому, по справжньому і не жив ніколи. Життям, по суті, треба вважати миті великих поєднань із чистою Любов’ю Господа, який один і є Життям. Все решта — брєнноє существованіє; плоті човгання."  звідси

* читати на ніч замість всього.