Ходили ми з Євкою гуляти. Зазирнули і до обласної бібліотеки - переоформитися мені на поточний рік і глянути, що там на абонемент прийшло з періодики - в інтернеті майже нічого з того нема і ніколи не було. Я про товсті журнали, газети і видання штибу "Українська мова і література в школі" - таке теж читаю.

Останні півроку я в бібліотеці був, але нечасто і переважно порпався в архівах - сімейне життя не сприяє повноцінному просиджуванні думи у читальних залах. 
Так от, зайшов я спитатися за новинки в абонементі, потім піднялися з Євкою до зали періодики, уточнили ще там. І от що довідалися:

За друге півріччя 2009 бібліотека не передплатила жодного періодичного видання. Не було за що.

І в цьому році нової періодики теж не передбачається, хоча бібліотекарі досі сподіваються. Грошей так і нема. 
Инакше, як катастрофою такий стан справ назвати не можна. Навіть у голодні 90-ті, коли більшість видань чи то загнулися, чи то мали проблєми з виходом, вони стабільно передплачувалися бібліотеками. Все що виходило тоді - зараз доступно. А якщо хтось у 2019 захоче погортати видання за 2009 рік, то за друге півріччя він їх не отримає. Нема. Не передплачували. Біла пляма.
Зауважте, я мовчу за те, що житомирська бібліотека украй нестабільно отримує книжки. Конкретно - це чи макулатура, видана за держпрограмою підтримки видань, чи книжки, закуплені і подаровані меценатами, або принесені в подарунок читачами (сам я намагаюся без книги в подарунок до бібліотеки не зазирати, пару десятків сучукрліту вже заніс). Сумніваюся, що в инших бібліотеках країни ситуація инакша. Колись так зневажливо говорили про сільські бібліотеки. Зараз ідеться про обласну. Найбільшу в області, щоб ви розуміли.

Ще раз. Йдеться про проблєму національної ваги. Час уже минув, і неотримана періодика нізвідки не з'явиться. Поки я бачу єдину можливість - передплатити якісь важливі видання самим. Оголосити клич і запросити меценатів скинутися по парі сотень гривень. Медійно розпіарити. А то мине 2010, і про це теж у бібліотеці нічого не лишиться.