Славінська висловила:
"Якщо чесно, наразі Оксана Забужко зробила всю роботу замість літературних критиків. Під час свого виступу 26 грудня письменниця недвозначно поставила себе і свій новий текст у потрібний контекст.
...
Крім того, Оксана Забужко позиціонувала себе в симпатичний контекст світового мейнстріму, акуратно провівши паралель між собою та Нобелівським лауреатом 2009 року Гертою Мюллер. Мовляв, поезія Мюллер "це той самий "Музей покинутих секретів"." звідси
* можна згадати і Шкляра з його "А потім ще в рукописі прочитали цей роман старші авторитети і сказали, що це класичний твір, який мусить мати прозору назву. Як "Тихий Дон"." звідси
Загальна тенденція мені видається такою: розчарувавшись у потенціях української критики, письменники, яким на тому залежить, самі вказують, як себе оцінювати. Українська критика, якій не залежить ні на чому, радо це проковтне (якщо не вже) і в численних відгуках та анотаціях письменники бачитимуть свої твори такими, якими їм хочеться. Видавці лиш радітимуть, бо це обов'язково вплине на продажі. “У цьому раю на землі нічого кращого немає”.

Останні коментарі
22 тижня 2 години тому
23 тижня 1 день тому
24 тижня 5 днів тому
24 тижня 6 днів тому