Київська міжнародна книжкова виставка–ярмарок

 "Досить кумедно виглядає те, що виставка позиціонує себе міжнародною. На підтвердження цього — 20 національних прапорів під стелею і півзали яток для іноземних представників, у кількох з яких на момент відкриття посвистував вітер. На двох стендах під назвою «Книги зарубіжних країн» стоїть література Ірану, Словенії, Китаю, Румунії, Кореї. «Ці книги не продаємо. Ми їх тільки представляємо. Взяли спеціально у посольствах на виставку, а по закінченні зобов’язані повернути», — каже консультант. Серед іноземних видавництв найгучніше представлені Білорусь і Росія. «Це маленька частина того, що вийшло в Москві за останній рік. Маємо 120 тисяч нових книг. Україна, як я бачу, теж не стоїть на місці і щороку робить усе кращу виставку», — зауважує представник книгорозповсюдувачів Росії Володимир Григор’єв. Чи можна тут погодитися з ним? Навряд, оскільки українські видавництва представлені дуже скромно.

Чи не найбільший плюс цього ярмарку — низька ціна на оренду площ: три дні виставки у Києві коштує як один день на «Форумі видавців» у Львові. Але й це не тішить представників українського видавничого бізнесу. «Для видавців ця виставка на рівні диктаторства. Нас зобов’язують брати у ній участь, щоб показати, що про книгорозповсюдження піклуються на держаному рівні. Але відвідувачів майже немає, всі новинки готують для «Форуму видавців», а тут приїхали так, для галочки», — зізнається консультант з «Коронації слова», який відмовився представитися." звідси

*хто б сумнівався